Психоаналітична робота полягає у зустрічах та у розмовах.

Talking cure – лікування розмовою, термін, який винайшла найвідоміша пацієнтка старшого друга та колеги Зігмунда Фрейда, Анна О.

Зустрічаються двоє – аналізант та аналітик. Мова надається аналізанту. Аналітик має справу з мовою та мовленням аналізанта.

Основне та головне правило психоаналізу – правило «вільних асоціацій». Це право аналізанта говорити усе, що спадає йому на думку. Незважаючи на те, наскільки це йому здається абсурдним, недоречним, соромним, неважливим, неможливим до оприлюднення і так далі.

Вільні асоціації, звичайно ж, не є вільними в прямому сенсі цього слова. Психічні процеси є наддетермінованими, тому те, що ми говоримо, завжди має зв’язок із чимось ще. А оскільки наше мислення найчастіше є несвідомим, ці зв’язки ми в цілому не усвідомлюємо.

Завдяки методу вільних асоціацій психоаналіз дозволяє виявити зв’язки, знайти несвідомі психічні комплекси, звільнити психічну енергію, що витрачалася на утримання витісненого. Він дозволяє звільнитися від психічних симптомів, які приносять страждання. Дозволяє переписати історію суб’єкта та змінити долю, детерміновану інфантильним несвідомим бажанням та структуровану фантазматичним несвідомим сценарієм.

Додаткові правила психоаналізу є вторинними по суті, але також є важливими елементами психоаналітичного процесу. Мається на увазі:

– частота та час зустрічей (від 1 до 4-5 на тиждень);

– тривалість зустрічей;

– вартість сесій;

– використання кушетки або крісла.

Ці правила розглядаються більш докладно у статті “Психоаналітичний договір“, а також “Психоаналіз і психоаналітична терапія“.

Час, згідно з Жаком Лаканом, є важливим механізмом аналітичного процесу.

Несвідоме не знає часу, тому кожному аналізанту для пророблення потрібна різна його кількість. Час в аналізі не арифметичний, але логічний.

Несвідоме пульсує, відкриваючись та закриваючись, тому сесія повинна бути побудована таким чином, щоб дозволити несвідомому відкритися, що відбувається у межах логічного часу, який не може бути виміряний хвилинами та годинами.

Важливим є те, що сенс вищезгаданого народжується завжди заднім числом: ми розуміємо фразу тоді, коли вона виголошена цілком. Тому мистецтво інтерпретації за Лаканом полягає в розстановці пунктуації при мовленні пацієнта. Завершення сесії розглядається як засіб пунктуації, як інтерпретація.

Пунктуацію розставляє аналітик.

У зв’язку з тим, що було сказано вище, тривалість аналітичної сесії на просуненому етапі аналізу може бути різною. На практиці це складає в середньому від 30 хвилин до 1 години, набагато рідше сесії можуть бути ще більш короткими або тривалими.

Протягом попередньої консультації та на початкових стадіях аналізу середня тривалість сесії складає 45-50 хвилин.