Несвідоме

  • Автор запису:
  • Категорія запису:Статті

Термін «несвідоме» вживали і до Зігмунда Фройда, проте своє специфічне значення він набув саме у його роботах, являючи собою його найбільш значущий концепт. Rene-Magritte_Umbrella

  Досвід демонструє, що психіка людини не обмежена однією лише свідомістю, а психічне життя «сповнене активних, але несвідомих думок», які породжують симптоми.

У Фройда термін «несвідоме» зазвичай вживається у двох значеннях. Перше значення (прикметник) віддзеркалює психічні процеси, які наразі не являють собою предмет свідомості суб’єкта.

  Характеристики несвідомих процесів – це рухливість, свобода енергетичних навантажень, відсутність заперечення та сумнівів, існування поза межами часу, байдужість до реальності та підпорядкування принципу задоволення.

Друге значення терміна «несвідоме» – це іменник, що позначає одну з трьох психічних систем, що були описані Фройдом у його першій теорії психічної структури, у якій присутні «Несвідоме» (НСВ), «Свідоме» (СВ) та «Передсвідоме» (ПСВ). Система НСВ – це не просто дещо, що наразі знаходиться поза полем свідомого, але те, що є радикально відділеним від нього завдяки витісненню, тому не може бути усвідомленим без викривлення.

У своїй другій теорії психічної структури Фройд провів розподіл психіки на три складових: Я, Над Я та Воно. У цій моделі жодна зі складових не є тотожною Несвідомому і, не дивлячись на те, що це слово повністю відноситься до поняття Воно, воно також має часткове відношення до Я та Над Я.

Усі ці концепції, топіки, що розмежовують психіку на різні інстанції, допомагають краще розуміти динаміку психічних процесів, враховуючи різні конфлікти між складовими психіки, повторення та супротив.

Жак Лакан підкреслює оригінальність фройдівського поняття несвідомого, наголошуючи на тому, що воно не є звичайною протилежністю свідомому та наполягаючи на тому, що несвідоме не тотожне витісненому.

Не дивлячись на те, що у більшості текстів до другої топіки Фройд ототожнював несвідоме із витісненим, він супроводжував це деякими примітками та зауваженнями та говорив про філогенетичний зміст як про «Ядро несвідомого», розвинувши цю думку до поняття першофантазмів.

collective-invention-1934(1)

  Лакан стверджував, що більшість послідовників Фройда невірно тлумачили поняття про несвідоме, редукуючи його до звичайного сховища інстинктів. У протиставлення біологізації психоаналізу Лакан вважав, що природа несвідомого є лінгвістичною. Відома формула Лакана: «несвідоме структуроване як мова».

Більше того, несвідоме пульсує, відриваючись та прикриваючись у часі, що можна розпізнати та почути у мові.

Тут важливо розуміти, що на увазі мається не зміст слів-уявлень у несвідомому, а те, що ми отримуємо доступ до несвідомого лише через мову, через її переклад, артикуляцію при мовленні.

За Лаканом Несвідоме — це також дискурс, дискурс Іншого. Ще Фройд казав про те, що в житті кожної людини завжди є інший. Людина народжується не в якесь порожнє місце, а в підготовлену для неї «купіль», купіль мови, підготовлена дискурсом Іншого. Несвідоме — це визначеність суб’єкта символічним порядком. Мова, мовлення, дискурс та «те, що означає» переміщують несвідоме у площину символічного.

«Те, що означає» впливає на суб’єкта несвідомого. Це поняття було запозичене з лінгвістики та, як і багато інших понять, набуло у Лакана свій власний сенс. «Те, що означає» — це те, що було витісненим і вертається у вигляді різних симптомів, жартів, помилкових дій, снів та інших формаціях Несвідомого.

Крім того, Несвідоме можна усвідомити як пам’ять, у сенсі ланцюга «того, що означає», котре визначає історію суб’єкта на протязі його життя. Також несвідоме можна усвідомити як знання особливого виду — «незвідане знання».

The-False-Mirror-rene-magritte