Ця невеличка доповідь була зачитана мною як доповідь-сюрприз на конференції  «Сексуальність та Війна», яка мала місце 22 листопада 2014 року в Музее Сновидений у Київі.

Цей короткий нарис присвячений темі сексуальності у межах, які доходять до смерті та проявляється у мові. Сьогодні ця вульгарно-любовна лексика досить яскраво виражена у слововживанні людей, які на знаходяться на кордоні смерті — у мові воїнів, у мові бійців. Жак Лакан казав: «Місце суб’єкта… знаходиться у «тому, що означає». Перед нами навіч дещо говориться».

Ненормативна лексика — це особливе «дещо», особливе «те, що означає», слова, які вважаються в нашій культурі грубими та вульгарними виразами. Частина цих слів — це найменування «непристойних», соціально табуйованих частин тіла, так звані «соромливі слова», а частина — найменування процесу здійснення статевого акту або фізіологічних випорожнень. Ненормативна лексика є сексуальною, сексуальною настільки відверто та оголено, що наша культура її репресує, виводячи з зони цивілізованого спілкування.

Не викликає подиву, що заборонені слова та вирази, витіснені з меж культурного поля, використовуються для найменування найсильніших, найбільш емоційно забарвлених почуттів, дій або людей, по відношенню до яких виникають ці сильні почуття.

(більше…)